Педагог - організатор дистанційно

Патріотичний квест від користувача Наталія Суліма

 

 День соборності України - 22 січня!

Патріотична вікторина про Україну

16 листопада - Міжнародний день толерантності!

Ухвалення 16 листопада 1995 року Декларації принципів терпимості, поклало початок відзначенню у всьому світі Міжнародного дня толерантності.

Свято покликане шанувати рівність всіх людей, не залежно від походження, кольору шкіри, етносу, національності, релігійних вподобань, гендерної ідентичності чи світогляду. У листопаді 2015 року Верховна Рада України прийняла «антидискримінаційну» поправку до Трудового кодексу, чим додатково законодавчо закріпила недопущення дискримінації людей на робочому місці за всіма із цих ознак, вкотре підтвердивши демократичність та толерантність українського суспільства.

Варто пам'ятати, що толерантність ‒ це терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки, культури і звичаїв.

Здатність терпимо і з розумінням ставитись до інакшості оточуючих, це невід'ємна складова сучасного життя та умова органічного співіснування різних людей в одному суспільстві. Адже кожен із нас унікальний.

У цей день як ніколи актуальним є гасло «Усі різні ‒ усі рівні», яке вже давно стало символом толерантності та шанування різноманіття.




                                  День Соборності

Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя,
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях!

22 січня Україна відзначатиме чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.».І хоч союз цей був нетривалий ,він залишив помітний слід в державотворенні України.



Пропоную Вам,діти ,взяти участь в онлайн-вікторині та перевірити, як ви знаєте свою Батьківщину!



                     Водохреща, Хрещення чи Йордан – 

народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов'язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.



Свято Маланки - Щедрий вечір і Василя - старий Новий Рік!

 Перегляньте відео та нагадайте або дізнайтеся 

                                      про давні традиції  нашого народу!



 Традиційно, через тиждень після Різдва, 31 грудня (а за новим стилем −13 січня) наші предки відзначали Новий рік — Щедрий вечір (свято Меланки). У цей день господині готували щедру кутю, а молодь ходила щедрувати. Наступного дня, на Старий Новий рік, з самісінького ранку хлопчики бігали від хати до хати і засівали зерном, вітаючи господарів з Новим роком.

   Цікаво, що навіть в сучасній Україні цієї давньої традиції дотримуються в багатьох містах і селах.

Чому в переддень нового року українці щедрували?

    Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя. Ввечері, 13 січня, на Щедрий вечір господині накривали багатий святковий стіл, для якого можна було готувати вже й скоромні страви, а не лише пісні, як на Святвечір.

  • Вечеря в цей день повинна бути дійсно щедрою, так як, згідно з повір’ям, чим щедріше та багатше накрито на стіл, тим щасливішим і вдалішим буде рік наступний. Крім куті, готували страви зі свинини, млинці, пироги та вареники з сиром.

    У цей новорічний вечір також було прийнято щедрувати. Після заходу сонця групи щедрувальників славили господарів піснями, бажали їм здоров’я і достатку в новому році, за що отримували винагороду.

    Цікаво, що щедрували переважно дівчата, а парубоцькі гурти «водили Меланку» — хлопці, переодягнені в різних персонажів, висловлювали добрі побажання і веселили глядачів танцями й жартівливими сценками.

    Величальних обрядових новорічних пісень, які називали щедрівками, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були також щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.  

   Як український «Щедрик» став відомим у світі?

    «Щедрик» — одна з найвідоміших обробок народної щедрівки відомого українського композитора Миколи Леонтовича, яку знають не тільки в Україні, але й по цілому світу під назвою «Колядка дзвонів» (англ.«Carol of the Bells»).

    Вперше «Щедрик» був виконаний хором Київського університету в 1916 році — у період, коли композитор працював у Києві. Виконання твору принесло великий успіх М.Леонтовичу.

    А в 1921 році «Щедрик» був вперше виконаний на концерті в Карнегі-холл в Нью-Йорку під час виступу українського хору Олександра Кошиця.

    Ця пісня настільки сподобалась американцям, що в 1936 році американець українського походження Пітер Вільговський створив англійську версію слів до цієї щедрівки. Пісня нагадувала Вільговському передзвін і він взяв за основу цей образ у своїх віршах. Так закордоном «Щедрик» став «Колядкою дзвонів».



 Новорічні руханки та ігри

                                            








                     14 жовтня: один день - три свята!

         

              Пропоную перевірити свої знання про козацтво,виконавши тест!   

                                                                Успіхів!

                   https://www.radiosvoboda.org/a/quiz-djura-or-ataman/28790272.html 

  
Цьогоріч 21 травня ми святкуємо День Вишиванки.
Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.



18 травня щорічно з 2015 року Ураїна вшановує пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Страшний злочин вчинений керівництвом  Радянського Союзу у травні 1944 року не може бути забутим.Як це було? Згадайте,прочитавши даний матеріал


8 та 9 травня ми відзначаємо День пам'яті та примирення та 75 -ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.Інформаційна кампанія проходить під гаслом "Пам'ятаємо.Перемагаємо". Символом пам'яті про жертв війни,яких за різними підрахунками було від 50 до 85 млн людей у всьому світі,залишається червоний мак.

Ми маємо пам'ятати про страшні події минулого,щоб не повторювати таких страшних трагедій у майбутньому!

26 квітня - Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф, (річниця аварії на Чорнобильській АЕС)

26 квітня 1986 року сталася одна з найстрашніших катастроф в історії людства - вибух на Чорнобильській АЄС. Цього року минає вже 34 роки від тих подій,наслідки яких не подолано й досі.
Коротка історія про Чорнобильську катастрофу


                             
                                         19 квітня - Великдень                                   
" Великодні традиції"
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вінця, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Разом із пробудженням природи від зимового сну в Україні починається весняний цикл народних свят. На цей період припадає одне з найбільших після Різдва християнських свят – Великдень, початки якого сягають в X століття. Це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа.

Деякі традиції святкування вже давно стали для нас звичними,а звідки ж вони прийшли?

«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»

Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами:
– «Христос воскрес!»
– «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками.
Обмін яйцями міцно увійшов у великодню традицію. З цим символом пов’язано таке повір’я: Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів і Марія вибрала у подарунок куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне»… але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним.
Неможливо уявити український Великдень без писанок, неповторні орнаменти та розмаїття кольорів яких зачаровують око. Практично в усіх народів світу яйце шанувалося здавна і стало символом життя та народження, оскільки в ньому закладено життя як таке. На яйцях нотували всі символи, що були важливими для людей у різні періоди, які вважалися оберегами: сонце, місяць, зірки, вогонь, вода, земля тощо. Звичайно, що в ті часи, коли люди тільки починали робити писанки, вони не були такими довершеними, як сьогодні: це були елементарні зображення предметів, явищ, узорів, а вже з роками розписування великодніх яєць стало мистецтвомПоруч із писанками неодмінним атрибутом Великодніх свят у наших предків були гаївки — народні пісні із закликанням весни. Їх виконували діти й незаміжні дівчата. За словами етнографів, ця традиція також прийшла до нас з часів язичництва.
Що кладуть до великоднього кошика для освячення?  Великодні частування — улюблені ласощі і дорослих, і дітей. Традиційно, в святкову корзину кладуть здобні паски, сирну паску, яйця, масло, шинку, ковбасу, сир, хрін, сіль. Ще випікали багато солодощів, але їх не святили, так само як не брали до церкви ні вино, ні горілку. Примітно, що кожен з елементів свята символічний: 
Сирна паска повинна мати форму пірамідки. Це символ гори Голгофи, на якій розіп’яли Христа. 
Паски зі здобного тіста символізують життя Христа серед людей. Вважається, що паска довгий час не черствіє. Тому за старих часів її з’їдали не відразу. Верхівку пасочки брали з собою на перші весняні роботи в полі і з’їдали там, щоб рік був урожайним.
Це свято прийнято святкувати у колі найближчих людей.  Велика неділя символізує очищення душі та позбавлення від гріхів, тому зустрічати її потрібно зі світлими помислами, чистим не тільки фізично, а й духовно. У цей день не можна сваритися і лаятися, всі образи слід пробачити й забути. Не варто також займатися домашніми справами, роботою на землі, прибиранням.
Тож гарних Вам свят у тісному родинному колі!

До 24 квітня в країні оголошено карантин,тож ми всі змушені залишатися вдома!
Що робити? Чим займатися? Є час для навчання,але є час для відпочинку. Малювання,читання,спорт,танці,ігри з домашніми улюбленцями...Скільки всього цікавого! 
Тож члени учнівського самоврядування оголошують флешмоб:

 "Не сидимо на місці! "

Умови:
 - зробити фото(або селфі) за своїм улюбленним заняттям(прогулянка - з дотриманням усіх карантинних правил,зарядка,хоббі тощо)
 - розмістити на віртуальній дошці. Для цього натисни тут. Переходь на віртуальну стіну,натискай + і додавай фото. Обов'язково підписуй!
 - або просто зроби допис,розкажи про себе!
Так ми знову зможемо зібратися разом! 
Тож,починаємо!

Допомогти Вам зможе цей матеріал: "Як додати своє повідомлення на веб-дошці Padlet"

Немає коментарів:

Дописати коментар

День Конституції 28 червня 2023 року

  Запрошуємо усіх взяти участь у вікторині на знання Конституції України, її історії та цінностей,які вона пропагує. Бажаємо успіхів!       ...